- мандатарій
- —————————————————————————————мандата́рійіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
мандатар — а, м. mandataire m. Лицо, выполняющее чье л. письменное поручение; плательщик по переводному векселю. Беленький Комм. сл. 1926 … Исторический словарь галлицизмов русского языка
мандатар — лицо, выполняющее чье либо письменное поручение; плательщик по переводному векселю (см. трассат) … Справочный коммерческий словарь
мандатарій — я, ч. 1) Уповноважений; особа, держава, які одержали мандат. 2) Особа, яка приймає на себе доручення іншої особи (манданта) виконувати ті чи інші дії, що мають юридичне значення … Український тлумачний словник
мандатар — (лат. mandatarius) прав. лице што прима полномоштие ополномоштеник, овластен застапник … Macedonian dictionary
мандатар — австрійський судовий і поліційний урядовець за часів панщини, [VII] … Толковый украинский словарь